СТРУКТУРА МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ


Функції методичної служби ДНЗ

 

Інформаційна: Вивчення та накопичення інформації про стан та результати професійної діяльності педагогів; підвищення кваліфікації педагогічного персоналу; підвищення якості педагогічного процесу; узагальнення позитивного досвіду педагогів; поповнення банку педагогічної інформації про найбільш актуальні проблеми розвитку дошкільної освіти, про новітні досягнення науки та практики; широке впровадження інформаційних технологій; встановлення контактів зі ЗМІ, різноманітними установами та організаціями для розповсюдження інформації про діяльність ДНЗ.

Навчальна: Здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з новими освітніми програмами та технологіями; ознайомлення зі стандартами дошкільної освіти України; здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з законодавчими, нормативними документами в галузі освіти; організація та проведення семінарів, практичних занять, консультацій, відкритих заходів з використанням активних методів.

Контрольно-діагностична: Моніторинг якості педагогічного процесу; застосування методів психолого-педагогічної діагностики в процесі вивчення стану освітньо-виховного процесу; аналіз інноваційного досвіду педагогічного персоналу; узагальнення отриманих результатів.

Корекційно-прогностична (плануюча): Здійснення планування перспективних та поточних заходів ( річний, місячний, календарний плани).

Організаційна:Організація та участь в педагогічних радах, педагогічних годинах, батьківських конференціях тощо; організація методичних об’єднань, творчих груп та міні-проектів; організація самостійної роботи педагогів з підвищення професійного рівня; організація роботи з батьками дітей та соціальними партнерами; направлення педагогів на курси підвищення кваліфікації.

Дослідницька: Планування заходів на основі аналізу стану освітнього процесу та запитів педагогів з урахуванням нових тенденцій в розвитку освітніх технологій; вивчення та розповсюдження інноваційного досвіду та авторських технологій.

Комунікативна:Усвідомлення особистої та соціальної значимості діяльності; реалізація гуманістичної парадигми в педагогічній діяльності; встановлення ділових контактів з учасниками педагогічного процесу, з соціальними партнерами.

Виховна (мотиваційно-стимулююча): Стимулювання творчої діяльності педагогів; виявлення потенціалу педагогів; стимулювання підвищення професійної кваліфікації; мотивування на використання особистісно-орієнтованої моделі виховання, на емпатію з дітьми, прояв любові та розуміння.

Гностична:Оволодіння методами самоаналізу, здійснення самоосвіти.

 

ВИХОВАТЕЛЬ-МЕТОДИСТ - ХТО ЦЕ?

     Вихователь-методист займається методичною роботою та організує весь освітньо-виховний процес в дитячому садку. Методист аналізує, планує, організовує, координує, контролює діяльність педагогічного колективу. Разом із завідувачем він керує колективом дитячого садка, беручи участь у добиранні кадрів, у розробленні та впровадженні програм розвитку і педагогічних планів. Комплектує групи навчальними посібниками, іграми, іграшками, організовує співпрацю з іншими дошкільними закладами, школами, дитячими центрами, музеями та ін. 

     Вихователь-методист проводить ґрунтовну методичну роботу у педагогічному колективі: відкриті заняття для вихователів, семінари, індивідуальні та групові консультації. Крім того, він бере участь у роботі з батьками: готує стенди, папки, що присвячені сімейному вихованню та ін. Робоче місце методиста, як відомо, методичний кабінет. Там кожен педагог може отримати практичну допомогу в організації роботи з дітьми, а батьки можуть проконсультуватися з приводу розвитку дитини, отримати відповіді на питання про педагогічний процес в дитячому садку... 

     Ще одне завдання методиста, мабуть, найважливіше, - розуміти і правильно оцінювати сили і можливості кожного педагога, знати, що важливо для нього в житті, до чого він прагне, щоб задовольнити потребу кожного педагога в повазі, визнанні та самореалізації.

 


Орієнтовний план підвищення кваліфікації

педагогічних працівників Мирогощанського ДНЗ 

на 2021 рік

 

ПЕРЕГЛЯНУТИ ДОКУМЕНТ




Порядок

визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників Мирогощанського ДНЗ Мирогощанської сільської ради

Дубенського району Рівненської області

Протокол засідання педагогічної ради від 30.11.2020 №2

ПЕРЕГЛЯНУТИ ДОКУМЕНТ

Протокол засідання педагогічної ради від 22.02.2021 №3


ПІСОК, ЯК МАТЕРІАЛ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ

ТА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ

(Консультація для батьків)

«Сипке диво» - так говорять про пісок. Чому? В чому його сила? Ігри з піском дають дитині змогу відчути себе впевненою і вмілою: вона створює нове, не боїться ламати старе і щось змінювати. Пісок і вода найбільш часто використовуються дитиною в якості не структурованого середовища для гри. Однак, їх не часто можна знайти в інтер’єрі ігрової кімнати. Пісок та вода не мають структури і можуть перетворитися за бажанням дитини в будь-яку річ: поверхню луни, сипучі піски, пляж, засіб для чистоти. Їх можливості без кордонів. Пісок - дуже податливий інструмент творчості, творіння з нього можна без особливого жалю змінювати у будь-який момент. Пісок - демократичний матеріал, адже дозволяє працювати з собою кожному і навіть тому, хто не володіє особливим художнім даром, а тому боїться оцінки і відмовляється малювати.

Які асоціації зазвичай викликає слово “пісок”? Золотий пляж, тепле море, легкий бриз…

Ви наступаєте на м’яке пісочне покривало, із задоволенням занурюєте руки в прохолодне і пухнасте тіло берега, водите долонькою по піску, розгладжуючи забавні барханчики, ліпите з мокрих піщаних грудочок хитромудрі замки - і відчуваєте неймовірне блаженство, тому що в ці самі хвилини кудись випаровуються проблеми, лопаються мильними міхурами найобтяжливіші думки. Дивно - але факт!

Виявляється, піщана стихія навіть в межах найменшої “географії” - в крихітній пісочниці - здатна творити дива! Особливо, якщо навчитися використовувати всі таланти пісочного феномена.

Творчо “працюючи” з мільйонами піщинок, майбутня матуся проводить своєрідну “самотерапію” - починає виразно розуміти приховані від своєї свідомості конфлікти і навіть знаходити раціональні шляхи до їх рішення. А це допомагає підготувати себе і сімейство до швидкої появи нового чоловічка в теплій атмосфері любові і ніжності. Перший досвід використання піскової терапії стосувався саме дітей із мовленнєвими, інтелектуальними, афективними та поведінковими порушеннями, як невербальний вид терапії, з метою дати відчуття безпеки знаходження у середовищі. Зараз цей метод використовується без будь-яких обмежень для усіх: і дорослих і дітей (від 3 років).

У ході творчої гри з піском активізуються самозцілюючі резерви дитячої психіки, які виявляються за певних умов (Е. Вейнріб) у процесі терапії. Пісок поглинає негативну психічну енергію людини, стабілізує її емоційний стан і гармонізує психоемоційне самопочуття дитини. Таким чином ігри у пісочниці допомагають:

  • формуванню цілісного, сильного і здорового «Я» дитини;
  • забезпеченню рівноваги між внутрішнім світом переживань і внутрішніх потреб і зовнішнім соціальним світом;позбутися психологічних травм;
  • забезпечує безпосередню гру, де немає правильного і не правильного шляху;
  • дозволяє зняти контроль з боку свідомості;
  • не має обмежень для використання з дітьми різних культур, рас, віку та інтелектуального статусу;
  • дає дитині можливість перейти від ролі «жертви» до ролі «творця».

 

Пісочниця є контейнером, який покликаний вміщувати і витримувати усі негативні і позитивні переживання дитини. Пісок і вода, виступаючи важливими носіями сенсорних вражень, відчуттів й емоційно-позитивних переживань, здійснюють заспокійливий вплив, дають емоційну розрядку та й одночасно допомагають стимулювати поведінкову активність, спонукають дитину до гри.

Через програвання своїх фантазій, страхів, бажань у безпечних умовах піскової терапії дитина набуває можливості контролю за своїми внутрішніми переживаннями, гармонізувати загальний психоемоційний стан, знизити тривожність.

Окрім терапевтичних завдань, у пісочниці вирішуються деякі корекційні завдання. Це і удосконалення координації рухів, дрібної моторики, орієнтації у просторі, стимуляція вербальної і невербальної активності у процесі гри, формування навичок позитивної комунікації, розвиток сенсорно-перцептивної сфери дитини, зокрема тактильно-кінестетичної чутливості. Символічне значення матеріалів у пісочній терапії, описує І. Н. Сакович. Вона відзначає, що:

  • вода – символ безсвідомого і емоційного, метафора очищення;
  • пісок – символізує землю;
  • люди – часто символізують реальних індивідуумів, що присутні в житті дитини, вони мають символічне значення авторитетних особистостей, що мають вплив на дитину. Фігурки людей також символізують аспекти індивідуальності клієнта;
  • тварини – можуть символізувати інтуїтивну і інстинктивну сторону життя клієнта, а також відображають різні аспекти характеру дитини. Наприклад, лев може відображати сильну і агресивну сторону, а ягня – вразливу рису особистості. Однак важливо пам’ятати, що діти різних культурних традицій можуть відчувати різні почуття пов’язані з тваринами;
  • рослини – для багатьох людей символізують цикл життя, сили життя, смерть та відродження. Сезони (пори року) нагадують нам о мінливих якостях фізичного світу;
  • корисні копалини – метали та дорогоцінні камені можуть символізувати стабільність, постійність, ґрунтовність і захист. Для дітей це символізує душу;
  • будівлі – для дитини часто вони мають дуже велике значення. Наприклад, дім може символізувати схованку, захист, або усамітнення. У розширеному масштабі дім може бути символом «Самості»;
  • транспорт – може бути метафорою психофізіологічного стану дитини. Транспортний засіб може бути символом руху і змін. Також він може означати контроль (самокерування), свободу. Пісок не має структури і можуть перетворитися за бажанням дитини в будь-яку річ: поверхню луни, зибучі піски, пляж, засіб для чистоти і т. п. Його можливості без кордонів.

 



Яндекс.Метрика
счетчик посещений